Тренер команды Тромейник: "Киевский Арсенал снимается с чемпионата
29 октября 2013, вторник. 12:07

Киевский "Арсенал" снимается с чемпионата Украины сезона 2013/2014 и начинает процедуру банкротства.

Об этом на сообщил генеральный директор клуба Виктор Головко.

"Хочу сообщить, что, к глубокому сожалению, сегодня так и не нашлись спонсоры и меценаты, которым бы оказался дорог футбол. Несмотря на все призывы, футбольный клуб "Арсенал" (Киев) так и не дождался ни от кого помощи и поддержки в трудный период.

Поэтому с искренней болью в сердце я вынужден объявить: футбольный клуб "Арсенал" (Киев) начинает процедуру банкротства, команда снимается с соревнований.

Поверьте, делать это по-человечески очень тяжело. Буквально до последних часов и минут я, как и все футболисты "Арсенала", ожидали протянутой руки помощи. Но, увы, повторюсь, это никому не оказалось нужным…", - говорится в заявлении на официальном сайте "Арсенала"."

Тренер команды Камник: "cgfpsdf'wjf;owfj;owfjw;oefwefewfewffweweeeeeeeeeeeeeeeeee"

Тренер команды Тромейник: "Кубок України. Тернопіль - Ворскла 1:1 (3:1). Друголіговий прорив
Автор: Андрій Боднарчук, спеціально для UA-Футбол

30 октября 2013, среда. 21:14

Кубок України 2013/14, 1/8 фіналу

Тернопіль. Міський стадіон

Головний арбітр: Дяденко В.Г. (Кіровоград)

ФК "Тернопіль" - "Ворскла" (Полтава) 1:1 (по пен. 3:1)

Кубок України. Тернопіль - Ворскла 1:1 (3:1). Друголіговий прорив - изображение 1
Кубок України. Тернопіль - Ворскла 1:1 (3:1). Друголіговий прорив - изображение 2
Голи: Богданов 11 - Яхович 53

"Тернопіль": Плетеницький, Богданов, Семенець, Гаврилюк, Полянчук, Сороцький (Тарабалка 60), Кондзьолка, Курило, Курицький, Кльокот, Атласюк

"Ворскла": Казаков, Міщенко (Ребенок 105), Пердута, Сапай, Чеснаков, Дедечко, Маркоскі (Кривошеєнко 62), Янузі, Громов (Яхович 46), Скляр, Даллку

Попередження: Курило 39, Семенець 44, Полянчук 82 - Даллку 7, Скляр 96

Бувають матчі, коли здається – інтриги наче і немає. Полтавська "Ворскла" посідає 6 місце в турнірній таблиці УПЛ, і матч за матчем дивує всю футбольну Україну – чого варта лише нічия в Дніпропетровську у останньому турі. В той же час ФК "Тернопіль", хоч і лідер – але де? У другому (!) дивізіоні. Продовжуємо вбивати інтригу. Полтавчани приїхали основним складом, і в "старті" заявили у порівнянні з матчем проти "Дніпра" лише 2 зміни – воротаря Козакова, та півзахисника Олександра Скляра. Хочу підкреслити написане щойно речення, щоб у когось з читачів не склалося думки, що полтавчани віднеслися до кубка якось "другорядно". Здавалося би – за таких умов "Ворсклі" майже гарантована більш-менш комфортна перемога, та прохід у наступний раунд кубка України.

Але втрутилася фраза, котру так полюбляють говорити всі наші телевізійні футбольні експерти, коли їм бракує аргументації – "это футбол!".

Муніципальний тернопільський клуб зміг зробити те, що так люблять всі тренери – забити швидкий гол. Стартові хвилини пройшли в рівній боротьбі, і запам’яталися тільки ранньою карткою Далкку за фол у центрі поля – уже на 7 хвилині отримувати попередження досить неприємно для гравця лінії захисту. Варто відзначити, що Арменд ювелірно дограв і основний, і доданий час, "висячи" на картці, і раз по раз вступаючи у дуже жорстку боротьбу із нападниками ФК "Тернопіль". Втім, настрій у Далкку був не найкращий – албанець часто апелював як до арбітрів, так і до гравців команди-суперниці. Очевидно, досвідченому захисникові не подобалися їхні дії.

Втім, кому ж може подобатися таке – на 11-ій хвилині м’яч у штрафному майданчику відскочив до Віталія Богданова, і той сильно й чітко пробив в кут воріт. З моєї позиції здалося, що голкіпер міг діставати м’яча, проте круглий якимсь чином таки затріпотів у сітці воріт. Вибух вболівальницької радості (а трибуни були в "переданшлаговому" стані) важко і описати – атмосфера була настільки радісною, що коли Ваш покірний слуга спробував зробити фото радості тернопільських гравців – то це не одразу вдалося, оскільки я в цей момент отримав добрячого штурхана від сусіда по трибуні знизу. Це він на радощах обіймався з усіма… Ну просто єврокубки якісь.

"Ворскла" таким ударом долі не те щоб була надто приголомшена – але нав’язати свою гру супернику іменитим гостям довго не вдавалося. Так, Міщенко при підтримці Дедечка і Громова нагнітав правий край захисту муніципалів, але оборона господарів, зціпивши зуби, страждала – та збоїв не допускала. А тут ще й досить таки відчутний дощ пішов у середині першого тайму, і не припинявся фактично до закінчення першої половини гри. Важко сказати, наскільки він заважав теоретично більш технічним гостям у побудові своїх атак. Як на мене – їм більше заважала недостатня, все-таки, мотивація. Все ж, як не крути, не покидає відчуття, що "Ворскла" лише епізодично "вмикалася" у гру на повну, а більшу частину часу намагалася дочекатися помилки господарів і перемогти "у пів ноги". Як показав результат – розрахунок себе не виправдав. Чому? "Это футбол"!

Перший тайм закінчився при певній територіальній та ігровій перевазі команди гостей, котра не принесла їм забитих голів. У перерві до запасних футболістів ФК "Тернопіль", котрі розминалися на полі вибіг якийсь дядько перед пенсійного віку, і рішуче вимагав від хлопців, щоб ті виконали передачу йому на голову, і він покаже, як треба бити головою. Для цієї високої місії дядько навіть під дощем зняв картуза. Втім, молоді футболісти проігнорували його, тож вболівальнику довелося втішити себе тим, що зміг відправити м’яча у сітку ударом ногою. Під майже оплески трибун у супроводі кортежу стюардів олдскульний фан відправився на трибуну.

Неважко було передбачити, що Сачко проведе виховну роботу із командою, і на початку другого тайму "Ворскла" покаже кращий рівень гри, ніж до того. А тут ще й заміна виявилася супер-вдалою – тільки на 46-ій хвилині Яховіч вийшов на поле замість Громова, а вже на 53-ій опинився в обіймах товаришів по команді. Полтавчани початок тайму провели на швидкостях УПЛ, і м’яч у них забігав між гравцями значно швидше, ніж до перерви. Як результат – Маркоскі видав на фланг на Янузі, Ахмед різко і зряче прострілив – і на дальній штанзі Яховіч в гордій самотності розстріляв сітку воріт – 1:1!

Наступив момент у грі, коли мабуть ФК "Тернопіль" мав найкращу нагоду "розсипатися". "Ворскла" грала різко, на високих швидкостях, захист тернополян з трудом встигав перекривати гравців атаки суперника. В одній з комбінацій полтавчани навіть забили – та арбітр не зарахував гол – офсайд. Трибуни видихнули із відчутним полегшенням. Було очевидно, що відігратися муніципалам буде вкрай складно, тому пропускати не можна у жодному разі.

І вони так і зробили – просто не пропустили. До того ж, за хвилин десять атакуючий запал "Ворскли" чомусь згас. Швидкості стали більш прийнятними для команди другої ліги, а замість різких комбінацій із чіткими пасами – гості все частіше почали використовувати, як не дивно, "лонг-боли". Мабуть не врахували, що у другому дивізіоні таким прийомом нікого не здивуєш – всі так грають, тому захисники до боротьби за такі м’ячі завжди готові, і навики у них відповідні є. Беки тернополян провели хороший, якщо не видатний поєдинок, і навіть якщо помилялися – то підстраховували один одного, і навіть ціною надзусиль – не давали пробивати по воротах. Все ж таки, гостям варто було врахувати, що практично всі гравці ФК "Тернопіль" – місцеві хлопці, і на трибунах були їх родичі, знайомі, друзі… Перед такою аудиторією вони просто НЕ МОГЛИ не викластися на 110%.

Одне слово – як це не було несподівано, та городяни змогли частково вирівняти гру, і хоч не створювали надто гострих моментів – та принаймні давали дуже важливі хвилини відпочинку гравцям захисту. Під кінець основного часу "Ворскла" намагалася "дотиснути" супеника, та тиск був надто слабким.

До речі, про аудиторію – стадіон був майже заповнений, і у другому таймі, а потім і в екстра-таймах - по трибунах покотилася знатна "хвиля". Навіть не беруся згадати, коли таке востаннє було в Тернополі на футбольному матчі. Футбольне свято в повному сенсі цього слова.

Були очікування, що в УПЛ-івських гравців фізики вистачить на значно довший відтинок часу, і вони в додаткових таймах все вирішать. Та, як виявилося, втомилися обидві команди майже однаково. І гості, і тернополяни в екстра-таймах не виділялися якоюсь аж надактивністю. У "Ворскли" все більший об’єм роботи брав на себе "збірник" Дедечко (потужний гравець, здається, зростом вищий за кіпера ФК "Тернопіль") – м’яч його знаходив дуже часто. Та по-справжньому загострити ситуацію Денис зміг - по всіх законах драматургії – вже в самому кінці ігрового часу. Двічі дуже небезпечно пробивав півзахисник полтавчан – але кіпер ФК "Тернопіль" Плетеницький обидва рази продемонстрував, що зарплату отримує зовсім недаремно. І таким чином наче натякнув, що перед серією пенальті він перебуває у хорошому тонусі…

Втім, пенальті – на те вони і звуться "лотерея". Яхович поцілив у перекладину, Сапай – повз штангу, і лише Дедечко зміг пробити Плетеницького. Тим часом муніципали чітко клали м’ячі в сітку воріт, тож коли Плетеницький відбив четвертий удар Ребенка в красивому стрибку – чаша стадіону, здається, не здивувалася, а просто вихлюпнула із себе переможні щасливі крики.

Історична без жодних перебільшень перемога для молодого футбольного клубу "Тернопіль"! І неймовірна футбольна весна для міста – два клуби в чвертьфіналі Кубка Україні. Чи ж Ви могли собі таке уявити?"